Мозаїка

Мозаїка (від лат. musivum — «присвячена музам») — є одним з видів монументального мистецтва.

Мозаїка представляє собою візерунок або зображення, виконане з однорідних чи різних за матеріалом часток кольорового непрозорого скла, смальти чи каменю, що закріплюються в спеціальному клеї. У класичний період в Греції, під впливом східних зразків, набрали поширення також мозаїчні візерунки і надписи (які спочатку виконувалися кольоровою галькою на підлогах).
У період еллінізму стали створювати мозаїчні композиції з кольорових каменів і смальти.
У раннім середньовіччі своїми мозаїками славилося італійське місто Равенна. В оздобленні його чисельних палаців і храмів мозаїку використовували як прикрасу .
Високої досконалості мозаїка досягла в візантійський період, коли мозаїчними зображеннями прикрашали стіни і куполи церков. Набори зі смальти і каменів (часто напівкоштовних) не шліфувалися, що дозволяло домагатися глибини кольору. Мерехтливі, золоті поверхні цих мозаїк розширювали реальний простір інтер’єрів візантійських храмів і палаців знаті.
Разом із прийняттям християнства, в Україну прийшло і мистецтво мозаїки, тісно пов’язане з фресковим живописом.
Перші зразки мозаїчної смальти привозилися в Київ з Візантії. Пізніше, виробництво скляної смальти було налагоджене і у самій столиці Київської Русі. Мозаїки Софійського собору і Михайлівського Золотоверхого монастиря (XI-XII ст.) в Києві вражають величчям і багатством мозаїчного декору. Навіть, сходи собору Софії Київської були викладені золотою смальтою. Вчені нарахували в мозаїчній палітрі Михайлівського Золотоверхого монастиря сто сімдесят сім відтінків. Після татаро-монгольської навали, ні один наступний правитель у Східній Європі не міг дозволити собі такого атрибута щирого багатства.

В даний час існує кілька видів мозаїки.
Складальна мозаїка виконується зі заздалегідь приготовлених дрібних модулів, що відповідають обрисам малюнка лише в масі.
У пластинчастій мозаїці елементи значно крупніше і вирізуються відповідно до контурів малюнка.
Флорентійська мозаїка складається з кольорових каменів. Але вона не відрізняється такою вишуканістю, як інші види мозаїки, і тому застосовується в основному для обробки підлог.

Мозаїка відрізняється розкішшю і нарядністю. Складена зі смальти або невеликих модулів кольорового скла,  вона практично не піддана впливу часу, у відмінності від фрески, і не втрачає первісної свіжості фарб. Смальта добре віддзеркалює сонячне світло, що відбивається колірними переливами, подібними до мерехтіння дорогоцінних каменів.